Митрополит Епіфаній: Коли нас називають бандерівцями, це привід пишатися

Українці мають за честь, коли їх називають нащадками героя українського національного визвольного руху Степана Бандери.

Таку думку висловив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час відвідання Львівського національного аграрного університету, випускником якого був Бандера, повідомляє Укрінформ із посиланням на прес-службу Київської митрополії Православної церкви України.

 

"Історія університету засвідчує, з-поміж його випускників було багато тих, які насправді, не словом, а ділом, любили свою українську землю та її народ. Серед них варто відзначити та згадати генія українського національного і націєтворчого духу Степана Бандеру. Він є славним випускником саме вашого університету. І коли нас називають бандерівцями, то ми цим пишаємося", – зазначив владика.

 

Він зауважив, що для декого таке найменування є лайливим, але "для нас це честь". "Бо наша земля породила таких славних героїв, які колись казали, що прийде час і один буде говорити "Слава Україні!", а мільйони відповідатимуть "Героям Слава!". Ми з вами дочекалися цього часу", – сказав Митрополит Епіфаній.

Зазначимо, що останню фразу, яку цитував предстоятель церкви, приписують провідникові ОУН (революційної) Степану Бандері.

Нагадаємо, 8 квітня Посольство Польщі в Україні висловило "глибоке обурення формою та змістом програми "Розсекречена історія. Страсті за Бандерою", яку 6 квітня транслював телеканал "UA:Перший".

У відповідь екс-заступник міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчиньска-Наленч заявила, що польська влада такими виступами досягне тільки зворотного ефекту.

Читайте матеріали "ІП" на тему "БАНДЕРА"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.