Польська дипломат розкритикувала лист посольства щодо програми про Бандеру

"Бачать тріску в оці сусіда та не зауважують колоди у власному". Екс-заступник міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчиньска-Наленч прокоментувала у "Фейсбуці" лист Посольства Польщі в Києві, у якому критикували історичну програму про Бандеру на українському телебаченні.

Про це пише "Польсько-український портал".

У своєму дописі вона зазначила, що польська влада таким листом добʼється зворотної від бажаної реакції – українці ще більше захищатимуть своє суверенне право обговорювати історичних персонажів. 

 Катажина Пелчиньска-Наленч. Фото: Wiadomości - Onet

"Посольство Польщі в Києві написало протестного листа щодо телепередачі, в якій "відбілювали Бандеру", – пише Катажина Пелчиньска-Наленч. – Ідеалізація Бандери – шкідлива і, безумовно, не сприяє покращенню польсько-українських відносин. Однак такі листи зумовлюють протилежний від бажаного ефект – лише заохочують іншу сторону продовжувати висловлювати своє бачення.

Успішнішими є складніші методи: конференції, навчальні програми, обміни молоддю, врешті, конструктивний діалог політиків та істориків. Хоча це не дає миттєвих результатів. Найгірше, що такий лист виставляє нас на посміх. Повчати українців, що ключовим для публічних мас-медіа є "збереження обʼєктивності, фактологічності та суворе дотримання залізних правил журналістики", – неприйнятно. На жаль, у цій ситуації пасує прислівʼя "бачити тріску в оці сусіда та не зауважувати колоди у власному". У сфері якісних публічних медіа ми не найкращий приклад для України".

8 квітня Посольство Польщі в Україні висловило  в листі "глибоке обурення формою та змістом програми "Розсекречена історія. Страсті за Бандерою", яку 6 квітня транслював телеканал "UA:Перший".   

ДОВІДКА:

Катажина Пелчиньска-Наленч – польська політолог, соціолог, експерт зі східноєвропейських питань. У 2012–2014 роках обіймала посаду заступника міністра закордонних справ Польщі. У 2014–2016 роках була послом Польщі в Росії. Від 2016 року працює у Фонді імені Стефана Баторія.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.