Посольству Польщі не сподобався зміст передачі про Бандеру на UA:Першому

Посольство Польщі в Україні висловило протест щодо змісту програми "Розсекречена історія" про Степана Бандеру в ефірі українського суспільного телебачення.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у листі посольства, адресованого голові правління НСТУ Зурабу Аласанії.

Реакція посольство стосується програми "Розсекречена історія: Страсті за Бандерою", яка вийшла в ефір 6 квітня на телеканалі UA: Перший.

"Обурливим є представлений у програмі вигляд Польщі. Показані "функціонуючі в Польщі" міфи щодо Бандери. Представляється також "критика" цієї постаті в нашій країні. Причому, ведучий не посилається на жодні джерела та не вказує авторів критичних поглядів", - йдеться у листі.

 Джерело: FB Володимира В'ятровича
Посольство також незадоволене, що у програмі "був пропущений створений Бандерою кримінальний вимір ідеології інтегрального націоналізму та її наслідки у вигляді тисяч жорстоко вбитих мешканців земель нинішньої України не українського походження".

"Особливу стурбованість викликає ідилічне зображення Бандери, яке намагалися створити гості випуску", - підкреслюється у листі.

Нагадаємо, Конституційний трибунал Польщі в січні цього року постановив, що положення поправки до закону про Інститут національної пам'яті у частині, що стосується "злочинів українських націоналістів", є неконституційними. 

Поправки дозволяли відкривати кримінальні провадження проти осіб, котрі заперечують "злочини українських націоналістів" у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, які "були колаборантами" ІІІ Рейху під час Другої світової війни.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".