Прем'єр Польщі переконаний: поляки найбільше постраждали у Другій Світовій

«Ми тут більше за всіх постраждали за часів Другої світової війни, і ми ніколи не погодимося в зв'язку з цим будь-кому що-небудь виплачувати, ми не погодимося на будь-які компенсації», - сказав Матеуш Моравецький.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Матеуш Моравецький

Фото: www.rbc.ua

 

Водночас, Голова партії ПіС Ярослав Качинський заявив, що Польща не має фінансових зобов'язань у зв'язку з Другою світовою війною з точки зору закону і моралі.

Голова правлячої в Польщі партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський заявив, що у зв'язку з Другою світовою війною існують фінансові зобов'язання щодо Польщі.

Лідер ПіС сказав, що Польщі приписують німецькі злочини, тоді як насправді все було навпаки – Польща першою в Європі стала на шлях боротьби з агресором.

"Це нам повинні платити, це нам деякі на захід від польських кордонів винні десятки мільярдів, сотні мільярдів євро або доларів, може навіть більше мільярда", - додав глава ПіС.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав, що Польща повинна піклуватися про історичну правду, а його партія знайде відповідні юридичні формулювання, які допоможуть відповісти "на претензії з будь-якого боку".

"Ми тут більше за всіх постраждали за часів Другої світової війни, і ми ніколи не погодимося в зв'язку з цим будь-кому що-небудь виплачувати, ми не погодимося на будь-які компенсації", - сказав глава уряду.

Нагадуємо, що згідно останніх досліджень найбільше втрат у Другій світовій війні зазнали: Китай – 35 млн. осіб, СРСР – 27 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту). Що стосується Польщі, то дослідники сходяться на цифрі 5,3 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту).

В той час Україна (у складі СРСР), за останніми підрахунками понесла втарти від 8 до 10 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.