У Криму розстрощили грантіні плити пам’ятника із іменами загиблих кримських татар. ФОТО

У селищі Орлівка одного з районів Севастополя (окупований Крим) у ніч на 9 травня вандали розбили пам'ятник з іменами місцевих жителів, кримських татар, які загинули під час Другої світової війни.

Про це повідомляє телеканал Прямий із посиланням на Crimean Tatars у Facebook.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

Так, 6 травня у Мамашаї (Орлівка) було оновлено пам'ятник героям війни, який стояв тут з 60-х років.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

На оновлених плитах пам'ятника тепер імена 64 загиблих на війні жителів Мамашая, серед яких 57 – кримські татари.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

"У ніч на 9 травня вандали розбили гранітні плити. Це виявили вранці Дня перемоги, коли по всій країні вже вшановували ветеранів, віддавали данину пам'яті загиблим на війні, щосили звучали переможні марші і йшли маршем безсмертні полки", - йдеться у повідомленні.

Читайте також:

У центрі Харкова розтрощили знак на честь проголошення суверенітету України. ФОТО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.