У Криму розстрощили грантіні плити пам’ятника із іменами загиблих кримських татар. ФОТО

У селищі Орлівка одного з районів Севастополя (окупований Крим) у ніч на 9 травня вандали розбили пам'ятник з іменами місцевих жителів, кримських татар, які загинули під час Другої світової війни.

Про це повідомляє телеканал Прямий із посиланням на Crimean Tatars у Facebook.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

Так, 6 травня у Мамашаї (Орлівка) було оновлено пам'ятник героям війни, який стояв тут з 60-х років.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

На оновлених плитах пам'ятника тепер імена 64 загиблих на війні жителів Мамашая, серед яких 57 – кримські татари.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

"У ніч на 9 травня вандали розбили гранітні плити. Це виявили вранці Дня перемоги, коли по всій країні вже вшановували ветеранів, віддавали данину пам'яті загиблим на війні, щосили звучали переможні марші і йшли маршем безсмертні полки", - йдеться у повідомленні.

Читайте також:

У центрі Харкова розтрощили знак на честь проголошення суверенітету України. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.