У Броварській школі в День пам'яті та примирення на дітях були пілотки з червоними зірками

8 травня під час лекції в Броварах, що на Київщині, другокласники мали на головах пілотки з червоними зірками. А в руках дітей та на стенді можна було побачити літературу із забороненою комуністичною символікою.

Як пише "Україна молода" з посиланням на місцеве видання "Трибуна Бровари", лекцію вів краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко.

Лекцію проводив краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко
Лекцію проводив краєзнавець та письменник Володимир Дем'яненко

На лекції, яку проводили в місцевій бібліотеці для дорослих, йшлося про боротьбу з нацизмом.

Слухачами були другокласники навчально-виховного комплексу. Майже всі з них були вдягнені в пілотки Червоної армії періоду Другої світової війни.

Замість автентичного значка, на головних уборах прикріпили червоні зірки із тканини. Частина дітей мали при собі символ вшанування пам’яті - червоний мак. Окремі дітлахи були вбрані у вишиванки.

 

Як зазначає видання, Володимир Дем’яненко розповідав про подвиги та цікаві випадки під час боротьби Червоної армії проти нацистів. Свої розповіді він ілюстрував фотографіями.

У дітей в руках, а також на тематичному стенді посеред зали, можна було помітити книжки, на обкладинках яких зображені заборонені серп і молот, а також елементи так само заборонених георгіївських (гвардійських) стрічок.

Відділ культури Броварської міської ради прозвітував про лекцію на «Фейсбуці». Але допис викликав хвилю обурення в коментарях, тож його видалили.

 

Керівник відділу Катерина Мелікова зазначила, що допис зник саме через суспільний резонанс, а не через визнання помилки.

Зі слів очільниці відомства, книжки були випущені до ухвалення декомунізаційного закону, тож під заборону не потрапляють. Водночас чиєю ідеєю було вдягти на дітей пілотки, вона не знає.

Директор Навчально-виховного комплексу (8-ї школи) Андрій Холодний підтвердив, що лекцію Володимира Дем’яненка відвідували учні двох других класів НВК. Однак про інцидент із пілотками та символікою, як запевняє педагог, він не в курсі.

Згідно із законом про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборона не поширюється на книжки, видані до ухвалення закону
Згідно із законом про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборона не поширюється на книжки, видані до ухвалення закону

Юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко розповів, що відповідно до закону про засудження тоталітарних режимів, заборона на використання зображення комуністичної символіки та георгіївських (гвардійських) стрічок не поширюється на бібліотечні фонди.

Однак у цьому випадку, ймовірно, йдеться про навмисне публічне демонстрування обкладинок книжок у потрібному контексті, що може підпадати під заборону.

Він також зауважив, що ця символіка на радянських орденах не заборонена, але лише на їхніх оригіналах, а не підробках, муляжах і зображеннях будь-де.

Як повідомлялося, 63% міського населення України підтримують рішення про визнання квітки червоного маку за офіційний символ пам’яті за полеглими у Другій світовій війні в Україні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.