У центрі Чернігова знайшли рештки житлового будинку початку XIII сторіччя

Під час розкопок на Красній площі, що в центрі Чернігова, де зараз триває масштабна реконструкція, археологи знайшли рештки житлового будинку початку XIII сторіччя та 67 предметів старовини.

Про це в ефірі телеканалу UA: Чернігів повідомив науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Віталій Рижий, передає видання «День».

 
Фото: chernigiv-rada.gov.ua

"Будівля була повністю спалена. Можливо, під час монголо-татарського нашестя, можливо, внаслідок природних чи побутових катаклізмів", - розповів дослідник.

За його словами, сучасна центральна площа міста колись була забудована і носила назву Передгороддя. Будинок, який знайшли археологи, мав розміри 4х5 метрів і складався з двох приміщень – холодних сіней та опалюваної піччю кімнати. Піч не збереглася, бо завалилася під час пожежі. Вціліли лише стовпові конструкції, які підтримували будівлю.

Над цим об’єктом археологи почали працювати тиждень тому. Відтоді знайшли там 67 предметів: фрагменти ножів та жіночих прикрас, поясну накладку, скляні браслети, шпильку, ґудзик, натільний хрестик.

Коли закінчать роботи, знахідки почистять, зареєструють та передадуть до Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Археологічні розкопки на Красній площі тривають.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.