Перший територіальний відділ УІНП з'явився в Харкові

Український інститут національної пам'яті тепер має перше регіональне представництво - Північно-східний територіальний відділ. Його очолила Марія Тахтаулова.

Марія Тахтаулова - кандидат історичних наук, координатор громадської ініціативи «Харківська топонімічна група», брала активну участь у декомунізації в Харкові. 

 

Північно-східний територіальний відділ охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області.

«Майже три роки небайдужі харків'яни і не тільки рухали ідею створення територіальних представництв УІНП до її втілення. Я призначена керівником Північно-східного відділу. Попереду дуже багато роботи. Від пошуку місця для офісу до пошуку партнерів і проектів. Я впевнена, що у цьому зможу покладатися на однодумців українського Харкова», - поділилася Марія Тахтаулова.  

Планується створення п'яти регіональних філій УІНП, які охоплять усі області України: окрім Харкова ще й у Дніпрі, Вінниці, Одесі та Львові. Рішення про створення територіальних представництв Інституту ухвалив Кабінет Міністрів на засіданні 3 жовтня 2018 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.