Мінкультури запускає проект E-обліку пам’яток України

У Міністерстві культури відбулася презентація пілотного проекту впровадження електронного обліку об'єктів культурної спадщини "Державний реєстр нерухомих пам'яток України".

Пілот буде реалізовано на базі Вінницької області, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

“Електронна платформа і облік об’єктів культурної спадщини, де б можна було у зручний спосіб створити цю базу, розкласти по організації, по тому, який стан був, яка ситуація по реставраційних об’єктах…

Це зараз нам потрібно. Тому ми сьогодні говоримо про початок пілотного проекту, до якого залучено багато фахівців”, - сказав міністр культури Євген Нищук.

Він зазначив, що у 2017 році після тривалого блокування був оновлений сам реєстр об’єктів культурної спадщини. Тоді, за його словами, до реєстру внесли сотні пам’яток як національного, так і місцевого значення.

“Це дає елементарну відповідальність за конкретний об’єкт і дає можливість зберегти і врятувати ці об’єкти від знищення, від руйнації, від вандальної реконструкції”, - пояснив Нищук.

Віце-президент НАН України Сергій Пирожков зазначив, що створення електронного обліку об’єктів культурної спадщини є презентацією України всьому світу.

"У нас є багато пам'яток, багато письмових документів, але коли є електронна база даних, то ми одразу відкриваємо наші пам’ятки для використання або знайомства усьому світу", - сказав Пирожков.

Начальник відділу культурно-мистецьких установ управління культури і мистецтв Вінницької ОДА Валентина Троян зазначила, що проект є унікальним та важливим для України, і він розпочинається саме на Вінниччині, що є великою відповідальність для регіону.

"Сьогодні у Вінницькій області нараховується більше 3300 об’єктів культурної спадщини, з них 128 є пам’ятками національного значення. Для області це дуже важливо. Ми розуміємо відповідальність цього проекту та його серйозність", - сказала Троян.

За її словами, цей проект дасть можливість тергромадам швидко знаходити інформацію щодо наявності об’єктів культурної спадщини на їхній території. Також правоохоронним органам буле легше перешкоджати їх руйнуванню.

Як зауважив географ, член НАНУ Леонід Руденко, Мінкультури створило перший такий проект, який дасть змогу побачити кінцевий результат функціонування електронного реєстру тих об’єктів, за які відповідальне міністерство.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.