Мінкультури запускає проект E-обліку пам’яток України

У Міністерстві культури відбулася презентація пілотного проекту впровадження електронного обліку об'єктів культурної спадщини "Державний реєстр нерухомих пам'яток України".

Пілот буде реалізовано на базі Вінницької області, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

“Електронна платформа і облік об’єктів культурної спадщини, де б можна було у зручний спосіб створити цю базу, розкласти по організації, по тому, який стан був, яка ситуація по реставраційних об’єктах…

Це зараз нам потрібно. Тому ми сьогодні говоримо про початок пілотного проекту, до якого залучено багато фахівців”, - сказав міністр культури Євген Нищук.

Він зазначив, що у 2017 році після тривалого блокування був оновлений сам реєстр об’єктів культурної спадщини. Тоді, за його словами, до реєстру внесли сотні пам’яток як національного, так і місцевого значення.

“Це дає елементарну відповідальність за конкретний об’єкт і дає можливість зберегти і врятувати ці об’єкти від знищення, від руйнації, від вандальної реконструкції”, - пояснив Нищук.

Віце-президент НАН України Сергій Пирожков зазначив, що створення електронного обліку об’єктів культурної спадщини є презентацією України всьому світу.

"У нас є багато пам'яток, багато письмових документів, але коли є електронна база даних, то ми одразу відкриваємо наші пам’ятки для використання або знайомства усьому світу", - сказав Пирожков.

Начальник відділу культурно-мистецьких установ управління культури і мистецтв Вінницької ОДА Валентина Троян зазначила, що проект є унікальним та важливим для України, і він розпочинається саме на Вінниччині, що є великою відповідальність для регіону.

"Сьогодні у Вінницькій області нараховується більше 3300 об’єктів культурної спадщини, з них 128 є пам’ятками національного значення. Для області це дуже важливо. Ми розуміємо відповідальність цього проекту та його серйозність", - сказала Троян.

За її словами, цей проект дасть можливість тергромадам швидко знаходити інформацію щодо наявності об’єктів культурної спадщини на їхній території. Також правоохоронним органам буле легше перешкоджати їх руйнуванню.

Як зауважив географ, член НАНУ Леонід Руденко, Мінкультури створило перший такий проект, який дасть змогу побачити кінцевий результат функціонування електронного реєстру тих об’єктів, за які відповідальне міністерство.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.