У Чернігові археологи знайшли фортифікації XVIII століття. ФОТО

Під час розкопок нижньої частини Валу в Чернігові археологи знайшли залишки фортифікаційної споруди - редану XVIII сторіччя і рову часів Київської Русі.

Археологічні дослідження проводяться в контексті робіт з капітального ремонту «нижнього» Валу, повідомляє місцеве видання «Високий вал» із посиланням на телеканал «Дитинець». 

Раніше було демонтовано два старі фонтани. На місці котловану одного із фонтанів здійснюються археологічні дослідження, у яких беруть участь науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

 
Сергій Черняков,  «Чернігів стародавній»

«Якщо брати стародавню топографію, він (фонтан — ред.) розташований прямо в стародавньому рову Тобто це фортифікаційні споруди. Ви можете бачити залишки насипу валу давньоруського. І тут був рів. Але є тут ще цікава річ. стінка, яку ми там бачили, на початку-середині XVIII століття тут відбувалася реконструкція фортеці. Фортеця була перебудована за європейськими зразками і була змінена її конфігурація».

У розкопі зафіксували залишки давньоруського рову і насипу редану.

«Це така фортифікаційна споруда, яка виступала частково за межі основного Валу для найкращого огляду і прострілу. І у XVIII столітті Вал трохи висунули вперед, відповідно і рів. І тут ми зафіксували якраз конструкцію цього редану XVIII століття, де був окремий допоміжний насип і укріплення за допомогою викладенням дерном», - каже старший науковий співробітник Тетяна Новик.

 
СЕРГІЙ ЧЕРНЯКОВ,  «ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ»

Залишки дерну можна побачити у формі сходинок. Викладали його щільними пластами, аби стінки Валу не обсипалися. Такі конструкції у Чернігові досліджують вперше. Та й взагалі, за словами археологів, для  України це рідкість. Дослідники сподіваються, що найцікавіші знахідки попереду.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.