В Італії знайшли фреску ХІІ століття завдяки звіту чиновників з 1965 року. ФОТО

Дослідниця Клаудіа Віджані виявила в римській церкві Святого Олексія давню фреску, створення якої датується XII століттям.

Про це повідомляє видання Букви із посиланням на ANSA.

 
Фото: ANSA

Пошуки фрески почалися з документа, який потрапив їй до рук під час роботи в архіві. У ньому стверджувалося, що під час робіт зі зміцнення стін дзвіниці було знайдено фреску «у чудовому стані». Однак не зазначалося, про яку саме церкву йшлося.

 
Фото: ANSA

На виявленій фресці зображений пілігрим в червоному плащі і ще один чоловік. Зараз її передано фахівцям на реставрацію, оскільки їй приблизно 900 років.

 
Фото: ANSA

Фреска має приблизні розміри 90 см на 4м. Друга її частина «захована» за стіною.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.