Куплена за безцінь шахова фігурка виявилася вартою мільйона. ФОТО

Середньовічна шахова фігура, яку зберігали у шухляді будинку в Единбурзі, може вартувати один мільйон доларів.

Про це повідомляє ВВС.Україна

 
Фото: SOTHEBY'S

Її власники не мали уявлення про те, що предмет є одним з давно загублених шахових фігур острова Льюїс.

Шаховий набір знайшли закопаним у піщаній дюні на острові Льюїс у 1831 році, проте те, де ще п'ять фігурок залишилося загадкою.

Дідусь родини з Единбурга, який торгував антикваріатом, купив шахову фігурку за 5 фунтів у 1964 році.

Він не мав і гадки про важливість 8,8-сантиметрового виробу, зробленого з моржевої кістки, й залишив його у спадок своїй родині.

Вони піклувалися про фігурку 55 років, не усвідомлюючи її реальної цінності, перш ніж віднести в аукціонний будинок Sotheby's у Лондоні, де її мають незабаром виставити на аукціон.

 
Фото: SOTHEBY'S

Шахи з острова Льюїс є одними з найбільших скарбів Британського музею та Національного музею Шотландії в Единбурзі.

Зроблені в Скандинавії, можливо, Норвегії, вони розглядаються як "важливий символ європейської цивілізації".

Експерт Sotheby's Олександр Кадер, який оглянув фігуру на прохання сім'ї, сказав, що у нього "щелепа впала", коли він зрозумів, що лежить перед ним.

Попри незнання її значення, сім'я дуже дорожила шаховою фігурою кінця ХІІ - початку ХІІІ століття.

Покійна мати нинішнього власника вірила у її "майже магічні властивості".

 
Фото: SOTHEBY'S

У набір шах з острова Льюїс входять сидячі королі й королеви, слон, кінь, тури та пішаки.

Близько 82 фігур зараз містяться в Британському музеї, ще 11 - у Національному музеї Шотландії. Крім шахових фігур, до скарбу входили 14 ігрових фішок та пряжка.

Відтоді, як скарб знайшли у 1831 році, у наборі не вистачало одного коня і чотирьох тур.

Нещодавно знайдена фігура — це тура, людина з шоломом, щитом і мечем.

Знахідка цього скарбу оповита таємницею. Дехто розповідає, що його відкопала худоба, що паслася неподалік дюн.

Вважається, що предмети закопали незабаром після того, як виготовили, можливо, це зробив купець, який прагнув уникнути податків після того, як зазнав аварії на кораблі. Так набір шахів і залишився під землею протягом 500 років.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.