Із Широкиного евакуювали колекцію картин, яку вважали втраченою. ФОТО

З прифронтового Широкиного, яке практично повністю зруйновано в результаті бойових дій, евакуювали колекцію картин маріупольського художника-графіка Віктора Павлюка. Її від артобстрілів ховав чеченський доброволець.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на арт-платформу «ТЮ!», яка отримала колекцію з кількох сотень робіт.

 

«Військові евакуювали із зруйнованого Широкина цінну колекцію творів мистецтва. Колекція, ймовірно, належала українському художнику Віктору Павлюку, відомому українському графіку, у якого в Широкиному був дім та майстерня.

Боєць чеченського батальйону імені Шейха Мансура з минулого року збирав і ховав від вибухів художні роботи, щоб евакуювати твори із зони бойових дій. Раніше ця колекція вважалася втраченою», — йдеться у повідомленні.

 

Зазначено, що роботи знайшов боєць із позивним «Пікассо», який до війни був художником. Він ініціював порятунок картин.

Арт-платформа додала, що це перший випадок евакуації творів мистецтва за п'ять років війни.

«Бійці зазначили, що за шаріатом вони не можуть торкатися зображень людини — це суперечить їхній релігії. Однак члени батальйону вже кілька років воюють на українській стороні та врятували надбання на знак поваги до України та нашої культури, розуміючи, яку художню та історичну цінність становлять евакуйовані твори», — йдеться у повідомленні.

Зараз роботи реставрують, щоб потім провести виставку.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.