Спецпроект

Марш правих у пам'ять про Волинь у Вроцлаві заборонили через українофобію

Міська влада польського міста Вроцлава зупинила марш націоналістів через антиукраїнські гасла і розпалювання ненависті.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на Gazeta Wyborcza.

Націоналісти організували мітинг, приурочивши його до національного Дня пам'яті жертв Волинської трагедії 11 липня (офіційно - "Дня пам'яті жертв геноциду, вчиненому українськими націоналістами на Волині в 1943-1944 роках").

У запрошенні на акцію відкрито писали, що вона матє на меті "вшанування чоловіків і жінок, молодих і старих поляків, яких не вбила і не вивезла до Сибіру радянська влада, а яких вбили українці під час кривавої неділі".

 
Ульраправі у Вроцлаві під час акції в пам'ять про польських жертв Волині
Krzysztof Ćwik

Марш проходив під схожими гаслами, а тому не минуло й години після початку, як адміністрація міста акцію перервала.

"О 19:45 збори Яцека Мендляра і Романа Зеліньского [організатори маршу — ІП] було розпущено представником міста. Розпуску передувало два попередження організаторам і учасникам. Причиною було розпалювання ненависті на ґрунті національності та релігії", — повідомив у "Фейсбуці" віце-голова Міської ради Вроцлава Бартоломей Чонжинський.

Яцек Мендляр назвав рішення міської влади "антипольським скандалом і шовінізмом по відношенню до поляків"

Як повідомлялося, президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.