Спецпроект

Марш правих у пам'ять про Волинь у Вроцлаві заборонили через українофобію

Міська влада польського міста Вроцлава зупинила марш націоналістів через антиукраїнські гасла і розпалювання ненависті.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на Gazeta Wyborcza.

Націоналісти організували мітинг, приурочивши його до національного Дня пам'яті жертв Волинської трагедії 11 липня (офіційно - "Дня пам'яті жертв геноциду, вчиненому українськими націоналістами на Волині в 1943-1944 роках").

У запрошенні на акцію відкрито писали, що вона матє на меті "вшанування чоловіків і жінок, молодих і старих поляків, яких не вбила і не вивезла до Сибіру радянська влада, а яких вбили українці під час кривавої неділі".

 
Ульраправі у Вроцлаві під час акції в пам'ять про польських жертв Волині
Krzysztof Ćwik

Марш проходив під схожими гаслами, а тому не минуло й години після початку, як адміністрація міста акцію перервала.

"О 19:45 збори Яцека Мендляра і Романа Зеліньского [організатори маршу — ІП] було розпущено представником міста. Розпуску передувало два попередження організаторам і учасникам. Причиною було розпалювання ненависті на ґрунті національності та релігії", — повідомив у "Фейсбуці" віце-голова Міської ради Вроцлава Бартоломей Чонжинський.

Яцек Мендляр назвав рішення міської влади "антипольським скандалом і шовінізмом по відношенню до поляків"

Як повідомлялося, президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.