Разумков: Питання декомунізації мають вирішуватися на місцевих референдумах

Питання декомунізації мають вирішуватися на місцевих референдумах.

Таку думку в ефірі телеканалу ICTV у неділю ввечері висловив лідер партії "Слуга народу" Дмитро Разумков, повідомляє Українська Правда із посиланням на "Інтерфакс-Україна".

 

"Декомунізація - це процес, який було розпочато досить давно, і ми з вами спостерігали перейменування міст, сіл. Це можливо. Проблема полягає в іншому. Це (рішення про перейменування - ред.) мають ухвалювати ті, хто безпосередньо там знаходиться і живе", - заявив він.

Разумков зазначив, що "було б добре, якщо би питання про перейменування, наприклад, міст, ухвалювалося не парламентом, а мешканцями через місцевий референдум".

"На жаль, місцеві ради також не завжди відображають у повному обсязі ті інтереси, які є у місцевих жителів", - додав він.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.