У Вінниці планують встановити пам’ятник Любомиру Гузару

Пам’ятник екс-Главі УГКЦ Блаженнішому Любомиру Гузару хочуть встановити у Вінниці з благословення владики Йосифа Міляна. Ініціатором цієї ідеї стала місцева парафія Покрова Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви.

Про це повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.

 

Справу уже представили Синоду єпископів УГКЦ і Главі Церкви Блаженнішому Святославу Шевчуку. Наразі громада ініціювала збір коштів для монумента.

«Ініціатива встановити пам’ятник Блаженнішому Любомиру з’явилася торік, під час однієї з розмов, в якій брали участь представники нашої парафії та місцеві історики, зокрема директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Говорили про те, що Блаженніший Любомир – не тільки церковний діяч, але мудрець нації, людина, постать якої виходить далеко поза межі УГКЦ. Він мав що сказати усім українцям, у тому числі політикам, – розповів кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу вінницький парох УГКЦ і настоятель монастиря Згромадження Воплоченого Слова у Вінниці о. Григорій Рогацький.

– Цю ідею пам’ятника я поніс владиці Йосифу Міляну, який прихильно прийняв її і сконтактував нас зі скульптором Олесем Сидоруком. Митець представив нам своє бачення. І так візія ініціаторів із Вінниці, візія владики Йосифа та візія Олеся Сидорука поєдналися довкола макету пам’ятника Блаженнішому».

Проект пам'ятника
Проект пам'ятника

Автори ідеї вшанування Любомира Гузара як мудреця і совісті сучасної України сподіваються, що монументу знайдеться гідне місце у Вінниці. Робота над ідеєю триває. А тим часом у Вінниці ініціювали збір коштів для пам’ятника – їх потрібно 37 тис. доларів США.

«Сума велика і ми такої не маємо, але ідея вартує того, щоб старатися, продовжує о. Г. Рогацький, – Отож, хто може, нехай приєднується пожертвою грошей. Хто не може цього, нехай не зневірюється і єднається з нами у молитві. А Бог допоможе добрій справі».

Потенційні жертводавці можуть звертатися безпосередньо до о. Григорія Рогацького за тел. +38 (098) 259-66-25.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.