Шевченко як самурай. В Україні знімають повнометражний вестерн

Тривають зйомки фільму "Тарас Шевченко: перший самурай", в якому поет рубає катаною, володіє навичками рукопашного бою та стрільби двома пістолетами.

За жанром це буде художній бойовик-вестерн, ідеться в репортажі видання TheБабель.

Для режисера Романа Перфільєва це другий фільм після його стрічки жахів "Лиса гора" і перший, який фінансує держава.

За сценарієм, дія відбувається у ХІХ столітті. Наркодилер-антигерой Яромир конфліктує з Тарасом Шевченком через його кохану Марію, і на цьому зав'язується сюжет.

 
Актор Роман Луцький в образі Шевченка
Ігор Єфімов / theБабель

Зйомки проходять у селах Пирогів та Підгірці під Києвом та в Чигирині на Черкащині.

Акторський склад цілеспрямовано підбирали так, щоб це були "нові обличчя" в кіно, надаючи перевагу акторам театру.

Головну роль – Тараса Шевченка – виконує Роман Луцький. Роль коханої Тараса Марії дісталася Катерині Слюсар (Дніпро). Головного "поганця" Яромира грає Андрій Малинович (Тернопіль).

 
Актори Роман Луцький і Сергій Стрельников в ролях Тараса Шевченка і його друга-японця Акайо
Ігор Єфімов / theБабель

"У школі в мене було тільки одне уявлення про Шевченка. Набурмосений, огрядний. Звісно, дітям зовсім не цікава така подача канонічного образу. Час це змінювати", — говорить Луцький.

На конкурсі фільмів патріотичної тематики Держкіно у 2018 році фільм посів перше місце і отримав 80% державного фінансування від Міністерства культури. Це 19,6 мільйона грн з 24,5 мільйонів.

За словами продюсера Юрія Мінзянова, більшість коштів поглинають костюми й організація каскадерських номерів.

Прем'єра планується на 5 березня 2020 року.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.