У Ялті археологи знайшли скелет кочівника-чорногорівця. ФОТО

Археологічна експедиція Маріупольського університету в селищі Ялта виявила імовірний скелет кімерійця у похованні залізної доби

Науковці та студенти Маріупольського державного університету під керівництвом В'ячеслава Забавіна з 29 червня по 18 липня проводили розкопки в селищі Ялта Мангушського району Донецької області, повідомляє прес-служба Маріупольської ради.

 

Археологи досліджували ділянку діаметром 40 м і завглибшки 1 м. Вони перевірили вісім поховань доби бронзи (ямна, бабинська і зрубна культури) та одне — раннього залізного віку (чорногорівська культура).

Поруч із численними костяними, бронзовими й керамічними виробами археологи знайшли скелет кочівника (імовірно, кімерійця) чорногорівської групи пам'яток, похованого в позі вершника.

 
 

За словами Забавіна знахідки унікальні для цієї місцевості, оскільки трапляються тут вкрай рідко. Зараз археологи розглядають ідею подальших розкопок у Ялті.

ДОВІДКА:

Чорногорівська група пам'яток — передскіфська ступінь кімерійської культури раннього залізного віку (950—650 роки до н. е.) Північного Причорномор'я. Назва походить від кургану під с. Чорногорівка (нині м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області), дослідженого в 1901 році.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.