У Ялті археологи знайшли скелет кочівника-чорногорівця. ФОТО

Археологічна експедиція Маріупольського університету в селищі Ялта виявила імовірний скелет кімерійця у похованні залізної доби

Науковці та студенти Маріупольського державного університету під керівництвом В'ячеслава Забавіна з 29 червня по 18 липня проводили розкопки в селищі Ялта Мангушського району Донецької області, повідомляє прес-служба Маріупольської ради.

 

Археологи досліджували ділянку діаметром 40 м і завглибшки 1 м. Вони перевірили вісім поховань доби бронзи (ямна, бабинська і зрубна культури) та одне — раннього залізного віку (чорногорівська культура).

Поруч із численними костяними, бронзовими й керамічними виробами археологи знайшли скелет кочівника (імовірно, кімерійця) чорногорівської групи пам'яток, похованого в позі вершника.

 
 

За словами Забавіна знахідки унікальні для цієї місцевості, оскільки трапляються тут вкрай рідко. Зараз археологи розглядають ідею подальших розкопок у Ялті.

ДОВІДКА:

Чорногорівська група пам'яток — передскіфська ступінь кімерійської культури раннього залізного віку (950—650 роки до н. е.) Північного Причорномор'я. Назва походить від кургану під с. Чорногорівка (нині м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області), дослідженого в 1901 році.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.