На дні Балтики виявили вітрильник, що затонув у часи Колубма. ФОТО

На дні Балтійського моря міжнародна командна морських археологів знайшли майже неушкоджений вітрильник XV-XVI століть.

Про це в понеділок, 22 липня, повідомили учасники експедиції, передає The New York Times.

Уперше існування якогось об'єкту під водами Балтики помітила Шведська морська адміністрація, коли у 2009 році дослідження сонаром зафіксувало аномальний сигнал на морському дні.

На початку цього року комерційна дослідницька команда, яка за допомогою робота з камерою обстежувала маршрут прокладання газогону, наштовхнулася на загадкові уламки корпусу корабля.

 
Науковці наклали десятки знімків один на інший, щоб досягти ефекту тривимірності
Deep Sea Productions/MMT

Тож коли в березні міжнародна команда дослідників занурила у морські води двох роботів, вони з'ясували, що то – вітрильник часів доби Відродження.

"Це дивовижно, – сказав керівник експедиції Родріго Рачечо-Руйз, морський археолог Університету Саутгемптона, Велика Британія, – ми досі трохи на сьомому небі".

Як повідомив д-р Пачечо-Руйз корабель має довжину від 52 до 60 футів. Для порівняння – фламанський корабель експедиції Христофора Колумба був завдовжки 60 футів.

 
Deep Sea Productions/MMT

Дослідники з'ясували, що загиблий корабель, особливо його корпус від кіля до палуби, зберігся добре, як і щогли та частина оснащення.

Це рідкісний випадок. Після століть зношування та поколінь водних "колонізаторів" щогли та обшивка, зазвичай, розпадаються на купи уламків, які вкривають замулене дно. Імовірно, брак кисню на крижаних глибинах відлякував морських істот, які зазвичай люблять селитися на загиблих дерев'яних кораблях. 

Датувати корабель змогли за якорем – кінець XV або початок XVI століття.

 
Уламки корабля знайшов один із ось таких підводних дронів
Deep Sea Productions/MMT

Походження та назву балтійської знахідки ще не ідентифікували. Наразі морські археологи називають її "невідомим кораблем" (шведською Okänt Skepp).

Пачечо-Руйз та його колеги тримають місце знахідки в секреті, щоб не принадити шукачів скарбів та мародерів.

 
Робоче місце оператора, який керував роботами, які обстежували затонулий вітрильник
Deep Sea Productions/MMT

Експедицію організували спільно Центр морського археології Університету Саутгемптона, Дослідницький інститут морської археології Університету Сьодертьорну (Швеція); "Діп сі продакшенс" (Швеція) та шведська фірма ММТ, яка проводить дослідження морського дна для енергетичних компаній.

У березневій експедиції також брали участь аспіранти Університету Саутгемптона та Королівського технологічного інституту (KTH) у Стокгольмі, які займаються розробкою штучного інтелекту для покращення рухливості роботів на глибинах, яких не досягає сонячне світло.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.