Підводні археологи знайшли небачених розмірів давній якір, вирізаний із каменю. ФОТО

Археологи знайшли найбільший якір античної епохи на дні Егейського моря неподалік острова Левіт, Греція. Його виявили на місці 5-ти затонулих кораблів.

Кораблі-трієри використовували для перевезення споживчих товарів, таких як вино та олія. Про це свідчить значна кількість розбитих глиняних амфор. На одному з кораблів встановили великий якір, повідомляє Газета.UA із посиланням на Ancien Origins.

Велетенський кам'яний якір VI ст. до Р.Х. піднімають з дна Егейського моря
Велетенський кам'яний якір VI ст. до Р.Х. піднімають з дна Егейського моря
Фото: ancient-origins.net

Його знайшли на глибині 45 м. Знахідка датується VI ст. до Р.Х. та важить 400 кг. Вважають, що його використовували на кораблі колосальних розмірів. Дослідники підкреслюють, що це найбільший кам'яний якір архаїчного періоду, який коли-небудь знаходили в Егейському морі.

Стародавні амфори, які підіймають з морського дна - це все що залишається від античних затонулих кораблів.
Стародавні амфори, які підіймають з морського дна - це все що залишається від античних затонулих кораблів.
Фото: ancient-origins.net

На жаль, корпус самого корабля не зберігся.

Стародавні амфори, які підіймають з морського дна - це все що залишається від античних затонулих кораблів.
Стародавні амфори, які підіймають з морського дна - це все що залишається від античних затонулих кораблів.
Фото: ancient-origins.net

"Деревина руйнується століттями на дні моря, якщо, скажімо не буде покрита мулом, без кисню для розкладання. Саме тому водолази документують безліч куп загубленого вантажу – переважно амфори", - зазначив археолог Джордж Кутсуфлакіс.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.