Спецпроект

АНОНС: Голодомор. Погляд з Австралії

Національний музей Голодомору та Союз Українських Організацій Австралії презентують фотовиставку «Голоси з-за океану».

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

Фотопроект  створили до 85-тих роковин пам'яті жертв Голодомору у 2018 році та експонували в галереї "SpASE GALLERY" (м. Мельбурн, Австралія).

 

Виставка "Голоси з-за океану" через фотографії та спогади, оформлені у вигляді листів, розповідає особисті історії про Голодомор 1932–1933 років двадцяти однієї людини із десяти областей України.

Після Голодомору очевидці емігрували до Австралії, де їх і розшукали куратори проєкту — австралійки українського походження —  щоб зібрати свідчення та зберегти пам'ять про один із найбільших геноцидів людства.

Проєкт триватиме протягом двох місяців: з 22 серпня до 22 жовтня 2019 року.

КОЛИ: Урочисте відкриття відбудеться 22 серпня 2019 року о 12:00 у Залі пам'яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".
Виставка триватиме до 22 жовтня 2019 (щодня з 10:00 до 18:00)

ДЕ: Музей Голодомору; вул. Лаврська, 3 (м. Київ)

Мови виставки: українська та англійська

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.