Спецпроект

Зеленський закликав Ізраїль визнати Голодомор геноцидом

Заява прозвучала під час зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу 19 серпня.

Президент України Володимир Зеленський закликав Ізраїль визнати Голодомор геноцидом українського народу. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Візит Нетаньягу до Києва передбачає покладання квітів до меморіалів жертвам Голодомору та Голокосту.

 
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу вклонився жертвам Голодомору у Національному Меморіалі. 19 серпня 2019 року 

"Я знаю, як позитивно засоби масової інформації висвітлюють відвідання у ході візиту прем'єр-міністра Ізраїлю до Національного меморіалу пам'яті жертв Голодомору. Розумію, як тепло це буде сприйняте українським суспільством.

Я звернувся до ізраїльської сторони з закликом визнати Голодомор актом геноциду українського народу. Сьогодні також ми з паном Нетаньягу відвідаємо Бабин Яр і вшануємо жертв масових розстрілів у Бабиному Яру та Голокосту", – сказав Зеленський. Про це він також написав у Twitter.

 

Нетаньягу у своєму виступі згадав про Голокост і зокрема розстріли в Бабиному Яру під час Другої світової війни.

"У нас були періоди прекрасного процвітання в наших двосторонніх стосунках, але були й періоди абсолютно неймовірної трагедії. Під час Голокосту сотні тисяч євреїв було вбито, і ми сьогодні будемо відвідувати Бабин Яр, де тисячі євреїв було знищено нацистами та їхніми колаборантами", – заявив він.

21 січня 2019 року Президент України Петро Порошенко також звертався до Держави Ізраїль із закликом визнати Голодомор 1932-33 років – геноцидом українського народу. У 2018 році із таким закликом до Кнесету звертався голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час візиту в Ізраїль.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Аналогічну оцінку йому офіційно надали 16 країн, Ізраїль до них не входить.

Нагадуємо: Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 16 країн: Австралія (2003/2008), Ватикан (2001, 2003), Грузія (2005), Еквадор (2007), Естонія (1993), Канада (2003/2008), Колумбія (2007),Латвія (2008), Литва (2005), Мексика (2008), Парагвай (2007), Перу (2007), Польща (2006), Португалія (2017), Угорщина (2003), Україна (2006).

Низка країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам'ять його жертв: Андорра (2009), Аргентина (2007), Бразилія (2007), Іспанія (2007), Італія (2004, 2007), Словаччина (2007), США (2003, 2006, 2008), Чехія (2007), Чилі (2007).

У листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила "Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932—1933 років", де він визнавався національною трагедією українського народу.

За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, у тому числі Росія. 23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.

28 квітня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті Голоду 1932—1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, вшанувавши пам'ять загиблих від голоду і засудивши жорстоку політику сталінського режиму. ПАРЄ також зазначила, що "в Україні, яка постраждала найбільше від насильницької колективізації, Голодомор був визнаний геноцидом рішенням Верховної Ради".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.