Багатогранний учений. УІНП привітав із Днем Незалежності роликом про автора Державного Гімну. ВІДЕО

До Дня Незалежності України Інститут національної пам’яті спільно з Bober Studio Film презентує яскравий ролик про Павла Чубинського, який демонструє усю багатогранність таланту вченого.

Цього року Україна відзначила 180-річчя з дня народження відомого фольклориста, етнографа і громадського діяча Павла Платоновича Чубинського. 

Більшості він відомий як автор тексту Гімну "Ще не вмерла Україна". Але для своїх сучасників він був передусім невтомним дослідником українських звичаїв, традицій, культурної спадщини нашого народу.

"Цей рік багатий на ювілеї історичних особистостей, які допомогли українцям утвердитися як нації. Імена Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери досі для імперської Росії є уособленням вільного українського духу. Павло Чубинський теж належить до цієї когорти. Його сім томів "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край" переконливо засвідчили самобутність українського народу в той час, коли Росія намагалася переконати, що українців як таких ніколи "не було, не має і бути не може", - зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Ролик вийшов у серії "Люди епохи", започаткованої Українським інститутом національної пам'яті. Раніше у цій серії вийшли відеоролики до ювілеїв Людмили Старицької-Черняхівської, Євгена Сверстюка, Симона Петлюри, Івана Мазепи та 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого.

Завантажити відеоролик у якості для перегляду та поширення можна тут.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.