«Історична правда» повертається у телевізійний ефір

Авторська телепрограма Вахтанга Кіпіані “Історична правда” тепер з’явиться у ефірі каналу “Еспресо ТВ”.

"Минуле ближче, ніж здається… "Історична правда" вже у вересні на каналі "Еспресо", – говорить Вахтанг Кіпіані в рекламному ролику на "Еспресо ТВ".

Перший ефір відбудеться в неділю, 8 вересня, о 21:00.

Журналіст та історик Вахтанг Кіпіані заявив, що йде з каналу ZIK і закриває програму "Історична правда", після повідомлення про те, що телеканал, орієнтований на західноукраїнську авдиторію, купив проросійський політик, кум Путіна Віктор Медведчук.

Згодом в інтерв'ю "Цензору" Кіпіані розповідав, що 10 каналів і продакшенів запропонувалийому випускати проєкт "Історична правда", і першим був керівник "Еспресо", народний депутат Микола Княжицький.

"Коли людина з одного, другого, третього, четвертого, п'ятого телеканалу – це керівники, менеджери, знаючі історію, і знаючі, що програма коштує не дешево, кажуть: "давайте будемо робити". Я вважаю, що це реальна солідарність. Першим, наприклад, був Микола Княжицький, колишній власник "Еспресо"… А потім за ним були й інші менеджери, власники каналів", – зазначив Вахтанг Кіпіані.

Як повідомляє "Новинарня", 14 червня стало відомо, що канал ZIK, який належав львівському бізнесмену Петру Димінському, купив близький соратник Віктора Медведчука Тарас Козак. Після оголошення про цю оборудку з каналу пішло багато журналістів – керівник департаменту виробництва власних програм Ольга Мовчан, шеф-редактор новин телеканалу Роман Недзельський, головний редактор ІА ZIK Тетяна Вергелес, закрив свою програму автор та ведучий Вахтанг Кіпіані та ін.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.