Спецпроект

З’явився український трейлер фільму про Голодомор - "Ціна правди". ВІДЕО

У мережі з’явився офіційний український трейлер до фільму відомої польської режисерки Агнєшки Голланд. Фільм розповідає про Гарета Джонса — журналіста, який уперше у західній пресі заявив під власним іменем, що в Україні у 1932-1933 роках відбувся Голодомор.

Про це йдеться на сторінці фільму у Facebook.

 

"Ціна правди" — історія валлійського журналіста, який попри заборону Радянського Союзу в'їжджати до України іноземним кореспондентам, вирушає у нелегальну мандрівку, в результаті якої публікує матеріали, що покликані відкрити світові очі на вбивчу політику Сталіна.

Його тексти про Голодомор були опубліковані у багатьох відомих виданнях, зокрема New York Evening Post та Manchester Guardian.

Журналіст помер за день до того, як йому мало виповнитись 30 років. Дослідники припускають, що до вбивства причетні радянські служби. Крім того, вважається, що саме репортажі Джонса надихнули Джорджа Орвелла написати "Колгосп тварин".

Автором сценарію є Андреа Сердару-Барбул (дівоче прізвище Халупа) — американська журналістка з українським корінням.

Прем'єра стрічки запланована на 28 листопада 2019 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.