Історична цінність під горою мотлоху: які стародруки знайшли на Черкащині. ФОТО. ВІДЕО

Черкащанин випадково викопав біля власного будинку рідкісну історичну знахідку. Знайдене одразу відніс у краєзнавчий музей. Коли фахівці відкрили книги, були шоковані. Сотні років під землею були закопані справжні історичні скарби.

Про це повідомляє 24-й Канал.

 

Тимофій Назаренко нещодавно купив будинок. Він саме прибирав купи сміття, коли натрапив на невідомий ящик. У купі мотлоху ніяк не очікував знайти книги, датовані XVII століттям.

"В ящику знайшов книжки. Спочатку подумав, що то якась цінність. Потім вони були мокрі, думаю, покладу їх до дровника. Акуратно поклав їх між сухих дров, щоб воно підсохло і забув щасливо на декілька років", — розповів місцевий житель Тимофій Назаренко.

 

Працівники Черкаського краєзнавчого музею навіть не очікували, що книги матимуть таку історичну цінність. Виявилось, що чотири стародруки з'явилися ще у 1646 році.

Ці книги вони, як настанови, розповіді, підручник. Бо ми вчора відкрили випадково і там було написано як себе вести, як вчитися, – пояснила заступниця директора Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна Григоренко.

Три рукописи написані від руки, а одна книга надрукована – це релігійні стародруки церковнослов'янською мовою.

Краєзнавець Сергій Ганницький впевнений, що ці книги належали шеститисячній релігійній громаді, яка в той час жила на території Черкас. Вони продовжували церковні ритуали навіть при радянській владі, яка переслідувала вірян. Можливо, саме тому книги і закопали.

"Вони зазнавали з боку офіційної влади переслідувань і, можливо, здійснювали свої якісь там заходи утаємничено, для певного кола. І хтось ці книги зберігав", – додав краєзнавець Сергій Ганницький.

Детальніше про стародруки, їх цінність та походження стане відомо під час майбутньої реставрації.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.