Як у давнину дітей відлучали від грудного годування? Вчені зробили цікаве припущення

Дослідникам з Брістольського університету у Великій Британії вдалося встановити призначення давніх керамічних посудин зі спеціальним носиком. Вони переконані, що з їх допомогою відлучали дітей від грудного годування.

Хімічний аналіз залишків у посудинах вказує, що тваринне молоко використовували як додаткову їжу для немовлят, пише Gazeta.ua з посиланням на Gizmodo.

 
ФОТО: gizmodo.com

Самі знахідки датуються періодом від 1200 до 450 р. до Р.Х. Мають носик для смоктання рідини, наче сучасні дитячі пляшки та пустушки.

У 2-х з них знаходились жирні кислоти від молока жуйних тварин - корів, овець, кіз. У 3-му горщику знайшли кислоти нежуйних тварин - свиней.

Вчені не знають, чому молоко тваринного походження вводилося в якості харчової добавки, але переконані, що це пов'язано із переходом від кочового способу життя до осілого.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.