Як у давнину дітей відлучали від грудного годування? Вчені зробили цікаве припущення

Дослідникам з Брістольського університету у Великій Британії вдалося встановити призначення давніх керамічних посудин зі спеціальним носиком. Вони переконані, що з їх допомогою відлучали дітей від грудного годування.

Хімічний аналіз залишків у посудинах вказує, що тваринне молоко використовували як додаткову їжу для немовлят, пише Gazeta.ua з посиланням на Gizmodo.

 
ФОТО: gizmodo.com

Самі знахідки датуються періодом від 1200 до 450 р. до Р.Х. Мають носик для смоктання рідини, наче сучасні дитячі пляшки та пустушки.

У 2-х з них знаходились жирні кислоти від молока жуйних тварин - корів, овець, кіз. У 3-му горщику знайшли кислоти нежуйних тварин - свиней.

Вчені не знають, чому молоко тваринного походження вводилося в якості харчової добавки, але переконані, що це пов'язано із переходом від кочового способу життя до осілого.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.