Один зі столичних проспектів можуть перейменувати на честь Блаженнішого Любомира Гузара

2 жовтня 2019 року на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики депутати підтримали проєкт рішення щодо перейменування проспекту Космонавта Комарова на честь архиєпископа Любомира Гузара.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

 

Блаженніший Любомир Гузар – український релігійний діяч, Верховний архиєпископ Києво-Галицький, десять років був Предстоятелем Української Греко-Католицької Церкви.

"Вклад архиєпископа у розвиток Української Греко-Католицької Церкви важко переоцінити. Гузар переніс свою резиденцію зі Львова до столиці, підкреслюючи тим самим національне, а не локальне значення УГКЦ", – повідомляє пресслужба Київради.

"Уже кілька десятків років Блаженніший Любомир Гузар залишається моральним авторитетом для цілого покоління українців. Завдяки йому Греко-Католицька Церква стала не просто однією з найбільш популярних в Україні, а й тепер включена у світовий християнський контекст.

Натомість постать космонавта Комарова не пов'язана з Україною і є лише спадком радянського минулого. Тому цілком доцільно перейменувати відповідний проспект на честь визначного архиєпископа", – зазначив заступник міського голови, секретар Київради Володимир Прокопів, який був ініціатором перейменування.

Громадське обговорення відповідного питання проходило з 15 травня до 15 липня 2018 року на офіційному вебсайті КМДА. До голосування долучилися 1091 осіб. З них 85 відсотків підтримали ідею перейменування. Проти висловилися лише 163 особи.

Ініціативу перейменування проспекту Космонавта Комарова на честь архиєпископа Любомира Гузара підтримує і духовенство УГКЦ та керівництво Української Греко-Католицької Церкви.

Зазначений проєкт рішення мають розглянути на пленарному засіданні Київради.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.