Один зі столичних проспектів можуть перейменувати на честь Блаженнішого Любомира Гузара

2 жовтня 2019 року на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики депутати підтримали проєкт рішення щодо перейменування проспекту Космонавта Комарова на честь архиєпископа Любомира Гузара.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

 

Блаженніший Любомир Гузар – український релігійний діяч, Верховний архиєпископ Києво-Галицький, десять років був Предстоятелем Української Греко-Католицької Церкви.

"Вклад архиєпископа у розвиток Української Греко-Католицької Церкви важко переоцінити. Гузар переніс свою резиденцію зі Львова до столиці, підкреслюючи тим самим національне, а не локальне значення УГКЦ", – повідомляє пресслужба Київради.

"Уже кілька десятків років Блаженніший Любомир Гузар залишається моральним авторитетом для цілого покоління українців. Завдяки йому Греко-Католицька Церква стала не просто однією з найбільш популярних в Україні, а й тепер включена у світовий християнський контекст.

Натомість постать космонавта Комарова не пов'язана з Україною і є лише спадком радянського минулого. Тому цілком доцільно перейменувати відповідний проспект на честь визначного архиєпископа", – зазначив заступник міського голови, секретар Київради Володимир Прокопів, який був ініціатором перейменування.

Громадське обговорення відповідного питання проходило з 15 травня до 15 липня 2018 року на офіційному вебсайті КМДА. До голосування долучилися 1091 осіб. З них 85 відсотків підтримали ідею перейменування. Проти висловилися лише 163 особи.

Ініціативу перейменування проспекту Космонавта Комарова на честь архиєпископа Любомира Гузара підтримує і духовенство УГКЦ та керівництво Української Греко-Католицької Церкви.

Зазначений проєкт рішення мають розглянути на пленарному засіданні Київради.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.