АНОНС: Археологи розкажуть киянам про трепанацію в давнину

Інститут археології НАН України починає новий цикл лекцій в рамках проекту "Про що розповідає археологія"

Перша лекція - "Трепанації у давнину. Ритуальні практики чи медична необхідність" від старшого наукового співробітника Інституту, кандидата історичних наук Олександри Козак.

 

У другій половині ХІХ ст. у Перу було знайдено дивний людський череп з штучно зробленим отвором – трепанацією. Пізніше у Франції в шарах кам'яної доби археологи розкопали більш як десяток трепанованих черепів та вирізані з них пластинки.

Що ж таке трепанація черепа? Для чого їх робили в давнину? Були вони частиною культу чи найпершими хірургічними операціями? Коли та як робили трепанації черепів на теренах України? Відповіді на ці питання дають палеопатологічні дослідження.

19 жовтня, субота, 12.00

Місце: Археологічний музей (Київ, вул. Б.Хмельницького, 15, будівля Науково–природничого музею НАН України, цокольний поверх).

Вхід вільний.

Подія у Facebook.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.