На Вінниччині під час оранки відкопали рідкісну кам’яну плиту епохи бронзи. ФОТО

У Крижопільському району, поблизу села Городківка, місцеві жителі знайшли рідкісну антропоморфну кам’яну стелу часів бронзи. Помітивши, незвичайну форму каменю, верхня частина якого нагадувала обличчя людини, вирішили зробити фото і надіслати його фахівцям з археології.

Знахідкою виявилася - антропоморфна стела бронзової доби – повідомляє видання "День".

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

Такі плити традиційно встановлювали на вершинах курганів. Як відзначив завідувач сектору охорони культурної спадщини управління культури Вінницької ОДА Михайло Потупчик, знайденій стелі до 5 тисяч років. Типологічно її можна віднести до епохи бронзи, але точний вік встановити вже неможливо.

"Визначення віку таких знахідок досить відносне. Продатувати її за супутніми знахідками чи якимись іншими методами наразі вже неможливо. Типологічно ж вона схожа на ті, що знаходили в курганах епохи бронзи.

Але може відноситися і до скіфського періоду, позаяк невідомо, з якого кургану її викопали і якого віку поховання там були", – говорить Михайло Потупчик.

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

Він додає, що кам'яну скульптуру виорали з-під підніжжя одного із курганів трактористи. Не придавши значення знахідці, затягли її до лісосмуги і покинули. На місце виїхали місцеві краєзнавці, які помітили, що скульптура має обриси людського тіла, а прав верхня частина – риси обличчя.

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

"Схожі стели ми знаходили й раніше. Утім, це досить рідкісна для наших днів знахідка, оскільки 90 % курганів свого часу були розорані. І ті стели, які там зберігалися були розбиті, тому більшість з них не дійшли до нас у первозданному вигляді.

Скажімо, на території Вінницької області мені відомо про чотири подібних знахідки, а городківська стела – п'ята", – уточнив Михайло Потупчик.

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

Наразі місцеві краєзнавці вирішують, де зберігати знахідку. А між тим мріють про створення сільського краєзнавчого музею.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.