АНОНС: У Києві готують мітинг пам'яті кримськотатарського льотчика Амет-Хана Султана

У Києві відзначать 99-ту річницю від дня народження кримськотатарського льотчика, двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

 

"25 жовтня 2019 о 16:00 в Парку Вічної Слави міста Києва відбудеться церемонія покладання квітів до пам'ятника великого сина кримськотатарського народу, двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-випробувача, активного учасника кримськотатарського національного руху Амет-Хана Султана", – написав Чубаров на своїй сторінці в Facebook.

У церемонії візьмуть участь представники Меджлісу кримськотатарського народу, державні та громадські діячі України.

У Сімферополі російська влада міста також планує пам'ятний захід, приурочений до 99-річчя від дня народження льотчика.

У програмі заходу будуть молебень, пам'ятний мітинг, виступи представників влади півострова.

Час: 25 жовтня, п'ятниця, 16.00

Місце: Парк Вічної Слави міста Києва, вул. Лаврська, 15

Довідка:

Амет-Хан Султан

Діяч кримськотатарського народу, двічі Герой Радянського Союзу, льотчик Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року в Алупці. Батько – лакець (родом із аулу Цовкра-1 в Дагестані), мати – кримська татарка.

За батьками Амет-Хана вважають своїм національним героєм як дагестанці, так і кримські татари. Амет-Хан Султан здійснив 603 бойових вильоти, збив особисто 30 і в складі групи 19 літаків люфтваффе (повітряні сили нацистської Німеччини). За час льотної роботи пілот освоїв приблизно 100 типів літальних апаратів, його наліт склав 4237 годин.

Амет-Хан Султан загинув при виконанні випробувального польоту на літальній лабораторії Ту-16. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.

14 травня 2015 року Верховна Рада України присвоїла аеропорту "Сімферополь" ім'я Амет-Хана Султана. Його ім'я носить також аеропорт Махачкали (Дагестан, Росія).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.