АНОНС: У Києві готують мітинг пам'яті кримськотатарського льотчика Амет-Хана Султана

У Києві відзначать 99-ту річницю від дня народження кримськотатарського льотчика, двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

 

"25 жовтня 2019 о 16:00 в Парку Вічної Слави міста Києва відбудеться церемонія покладання квітів до пам'ятника великого сина кримськотатарського народу, двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-випробувача, активного учасника кримськотатарського національного руху Амет-Хана Султана", – написав Чубаров на своїй сторінці в Facebook.

У церемонії візьмуть участь представники Меджлісу кримськотатарського народу, державні та громадські діячі України.

У Сімферополі російська влада міста також планує пам'ятний захід, приурочений до 99-річчя від дня народження льотчика.

У програмі заходу будуть молебень, пам'ятний мітинг, виступи представників влади півострова.

Час: 25 жовтня, п'ятниця, 16.00

Місце: Парк Вічної Слави міста Києва, вул. Лаврська, 15

Довідка:

Амет-Хан Султан

Діяч кримськотатарського народу, двічі Герой Радянського Союзу, льотчик Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року в Алупці. Батько – лакець (родом із аулу Цовкра-1 в Дагестані), мати – кримська татарка.

За батьками Амет-Хана вважають своїм національним героєм як дагестанці, так і кримські татари. Амет-Хан Султан здійснив 603 бойових вильоти, збив особисто 30 і в складі групи 19 літаків люфтваффе (повітряні сили нацистської Німеччини). За час льотної роботи пілот освоїв приблизно 100 типів літальних апаратів, його наліт склав 4237 годин.

Амет-Хан Султан загинув при виконанні випробувального польоту на літальній лабораторії Ту-16. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.

14 травня 2015 року Верховна Рада України присвоїла аеропорту "Сімферополь" ім'я Амет-Хана Султана. Його ім'я носить також аеропорт Махачкали (Дагестан, Росія).

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.