Магазин не взяв журнал в продаж через карикатури на Гітлера і Сталіна

Карикатура на обкладинці журналу "Дилетант" зображує "весілля" Гітлера і Сталіна. Вперше вона була опублікована в жовтні 1939 року в газеті Washington Star.

Московський книжковий магазин "Молода гвардія" відмовився взяти в продаж свіжий номер історичного журналу "Дилетант", присвячений 80-річчю пакту Молотова - Ріббентропа. Причиною відмови стала історична карикатура на Гітлера і Сталіна на обкладинці видання.

 

Про це повідомив у своєму мікроблозі Twitter в четвер, 24 жовтня, один із засновників видання, головний редактор радіостанції "Ехо Москви" Алєксєй Вєнєдіктов, передає Німецька Хвиля.

В магазині заявили, що побоюються приписів за порушення закону про пропаганду нацистської символіки через свастику на карикатурі. Крім того, саму обкладинку визнали некоректною. "Вони надягли фату на Сталіна", - заявила представник магазину.

До слова, ця карикатура вже стала одним із приводів для судового рішення в Росії. Московський районний суду 9 лютого оштрафував на 1000 рублів адвоката з Чебоксар Юрія Іванова, який розмістив в своєму Facebook історичну статтю, ілюстровану карикатурою 80-річної давності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.