АНОНС: У Києві презентують книжку про російську історичну пропаганду та Україну

Дискусія «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна», приурочена до виходу друком одноіменної книги, відбудеться в Києво-Могилянській академії

У виданні українські історики дають обґрунтовану відповідь на пропагандистські наративи РФ щодо історії України.

 

Під час обговорення учасники шукатимуть відповіді на такі питання:

- що таке російська історична пропаганда та як з нею боротися;

- що говорить російська історична пропаганда про Україну;

- як Росія "виправдовує" свої дії історичним минулим;

- чому Росія намагається довести, що в України нема власної історії;

- як користувачі VK пояснюють, що "Україна – проєкт Заходу";

- чому Крим і Донбас не є "російськими".

Серед спікерів:

Володимир Єрмоленко, директор з аналітики ГО "Інтерньюз-Україна";

Ксенія Ілюк, експертка аналітичного відділу ГО "Інтерньюз-Україна";

Кирило Галушко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ;

Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;

Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книг "Пустощі східноєвропейської Кліо" (2011) та "Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації";

Сергій Громенко, кандидат історичних наук, публіцист;

Яна Примаченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України.

Серед дискутантів:

Олександр Зінченко, історик, автор проекту "Історична правда";

Олексій Мустафін, журналіст, письменник та історик;

Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова правління Центру Громадянських Свобод, координаторка Євромайдан SOS.

середа, 30 жовтня, 18:00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська, 10 (підвал 6 корпусу), Київ.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.