Створено електронний каталог український поховань у Чехії

27 грудня в приміщенні Посольства України в Чехії відбулася презентація електронного каталогу українських місць пам'яті на території Чеської Республіки

Про це повідомляє сайт посольства.

Захід відбувся за участі Посла Євгена Перебийноса та активістів громадської організації "Український меморіал": дослідниці Ганни Величко та розробника сайту Романа Міщенка.

 
ukrinform.ua

З допомогою онлайн-каталогу ukrmemorial.eu кожен може дізнатися про всі наразі відомі українські поховання в різних куточках Чеської Республіки, зокрема отримати дані про точне місце розташування та стан пам'ятника чи могили.

Дослідники з громадської організації "Український меморіал" закликають небайдужих активістів активно долучатися до роботи над каталогізацією українських поховань у Чехії та доповненням чи оновленням інформації на сайті. Додати нову пам'ятку можна самостійно через вбудовані інструменти на вебсторінці каталогу.

"Дуже важливо упорядкувати місця української пам'яті в Чехії. Для Посольства цей напрям став одним із головних пріоритетів у роботі, адже нації, які не пам'ятають свого минулого, не мають майбутнього", - відзначив Євген Перебийніс. 

Під час презентації Посол додатково поінформував про роботу Посольства України в Чеській Республіці в 2017-2019 роках щодо упорядкування українських поховань у Чехії.

Відтак, у 2017-2019 роках було адоптовано (придбано могилу у власність української держави терміном на 10 років) та впорядковано 36 місць пам'яті, зокрема: 21 поховання у Празі; 7 у Подєбрадах; 2 пам'ятники у Поухові; 1 у Пардубіце; 1 пам'ятник у Йозефові; 1 у Пршібрамі; 1 у Ліберці; а також по 1 у Брно та 1 у Мнєлніку.

Впорядкування здійснювалося за фінансової підтримки МЗС України у співпраці з такими українськими громадськими організаціями Чехії: Міжнародна асоціація українців "ЄвроМайдан", "Регіональне українське товариство Східної Чехії", "Українська ініціатива в ЧР", "Українська профспілка в ЧР".

Роботу щодо каталогізації та упорядкування українських місць пам'яті в Чеській Республіці буде продовжено і в 2020 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".