Створено електронний каталог український поховань у Чехії

27 грудня в приміщенні Посольства України в Чехії відбулася презентація електронного каталогу українських місць пам'яті на території Чеської Республіки

Про це повідомляє сайт посольства.

Захід відбувся за участі Посла Євгена Перебийноса та активістів громадської організації "Український меморіал": дослідниці Ганни Величко та розробника сайту Романа Міщенка.

 
ukrinform.ua

З допомогою онлайн-каталогу ukrmemorial.eu кожен може дізнатися про всі наразі відомі українські поховання в різних куточках Чеської Республіки, зокрема отримати дані про точне місце розташування та стан пам'ятника чи могили.

Дослідники з громадської організації "Український меморіал" закликають небайдужих активістів активно долучатися до роботи над каталогізацією українських поховань у Чехії та доповненням чи оновленням інформації на сайті. Додати нову пам'ятку можна самостійно через вбудовані інструменти на вебсторінці каталогу.

"Дуже важливо упорядкувати місця української пам'яті в Чехії. Для Посольства цей напрям став одним із головних пріоритетів у роботі, адже нації, які не пам'ятають свого минулого, не мають майбутнього", - відзначив Євген Перебийніс. 

Під час презентації Посол додатково поінформував про роботу Посольства України в Чеській Республіці в 2017-2019 роках щодо упорядкування українських поховань у Чехії.

Відтак, у 2017-2019 роках було адоптовано (придбано могилу у власність української держави терміном на 10 років) та впорядковано 36 місць пам'яті, зокрема: 21 поховання у Празі; 7 у Подєбрадах; 2 пам'ятники у Поухові; 1 у Пардубіце; 1 пам'ятник у Йозефові; 1 у Пршібрамі; 1 у Ліберці; а також по 1 у Брно та 1 у Мнєлніку.

Впорядкування здійснювалося за фінансової підтримки МЗС України у співпраці з такими українськими громадськими організаціями Чехії: Міжнародна асоціація українців "ЄвроМайдан", "Регіональне українське товариство Східної Чехії", "Українська ініціатива в ЧР", "Українська профспілка в ЧР".

Роботу щодо каталогізації та упорядкування українських місць пам'яті в Чеській Республіці буде продовжено і в 2020 році.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище