В Ірані знайшли давню стіну довжиною 115 км

Залишки кам'яною стіни виявили археологи в окрузі Сарполь-е-Захаб на заході Ірану.

Про це пише Gazeta.ua з посиланням на livescience.com.

 
vokrugsveta.ua

Довжина споруди - приблизно 115 кілометрів. Кераміка, знайдена уздовж стіни, вказує, що остання була побудована десь між IV ст. до Р.Х. і VI ст. після Р.Х. Ким і навіщо вона була створена, поки невідомо.

Археологи з Тегеранського університету встановили, що на її будівництво мало піти близько 1 млн кубічних метрів каменю і величезна кількість робочої сили.

Стіна побудована з природних місцевих матеріалів. Булижники і валуни, з яких вона зроблена, скріплювали гіпсовим розчином, що збереглися в деяких місцях.

Хоча археологи не підозрювали про існування стіни, для людей, що живуть поруч із нею, знахідка тегеранських вчених не стала відкриттям. Місцеві давно дали ім'я цієї споруди - "стіна Гавриїла".

Археологи не впевнені, хто будував споруду і з якою метою. Через погану збереженість бар'єру вчені навіть не впевнені у його точній ширині та висоті. За приблизними оцінками, це ширина 13 м і висота близько 3 м.

Незрозуміло, чи була стіна оборонною спорудою, чи символічною. За словами археологів, вона могла позначати кордон стародавнього Парфянського царства (247 р. до Р.Х. - 224 р. після Р.Х.) або Сасанидской імперії (224-651). За часів існування цих імперій на заході Ірану будувалися великі замки, міста і іригаційні системи, тому, ймовірно, у обох держав були ресурси для створення "стіни Гавриїла".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.