Спецпроект

Вселенський Патріарх провів панахиду за жертвами Голодомору. ФОТО

У Стамбулі за участю Вселенського Патріарха Варфоломія відслужено божественну літургію та панахиду за жертвами Голодомору 1932-33 років в Україні.

Про це повідомляє кореспондент Укріфнорму.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

"Сьогодні ми вшановуємо 86-ті роковини Голодомору і пам'ять жертв цього геноциду сталінського режиму проти українського народу. Незліченна кількість українських мирних жителів: дітей, чоловіків і жінок – потерпали від голоду і боролися за свою національну ідентичність, мову та культуру", - сказав Вселенський Патріарх.

Він наголосив, що зло й нині здійснює свій руйнівний вплив на світ, але нашим обов'язком є боротьба для перемоги добра.

"Вселенський Патріархат вирішив надати автокефалію народу Божому України, щоб він міг організувати своє життя відповідно до основ святих канонів церкви та її традицій, щоб мав повагу до Матері Церкви та був у комунікації з іншими православними церквами", - наголосив Варфоломій.

Він побажав українського народові благодаті та милості Божої.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

Після літургії Надзвичайний та Повноважний посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга наголосив, що 86 років тому на території України відбулася одна з найбільших трагедій в історії людства.

"Це було абсолютне зло: гинули безневинні люди. Смерть збирала свої "жнива" - щодня 25 тисяч. Дуже багато серед них дітей. Ми маємо це пам'ятати, поширювати правду, тому що вона має також чітку юридичну кваліфікацію. Це злочин проти людяності, це геноцид", - заявив дипломат.

Він подякував присутнім генеральним консулам Канади, Молдови, Польщі, лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, представникам української та кримськотатарської громад.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

"Дякую, що сьогодні розділяєте з нами цей біль, який не стає меншим з плином років, у цій скорботній молитві разом з нашим Патріархом. Ця молитва особлива тим, що відбувається в нових реаліях: українська церква повернулася в лоно Материнської Церкви, й наш Патріарх сьогодні з нами вшановує пам'ять жертв Голодомору", - зазначив Сибіга.

Він також нагадав, що й нині через агресію РФ на українській землі гинуть люди. "Україна та український народ знову під атакою. Знову гинуть люди. 13 тисяч українців ми втратили внаслідок російської агресії, яка триває. Окуповано Крим, інші українські території. Тут ключове – тимчасово окуповані", - наголосив посол України в Туреччині.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

Божественна літургія та панахида за жертвами голодоморів за участю Вселенського Патріарха відбувалася не вперше. Торік 2 грудня літургія відслужена у Стамбулі. Також у вересні богослужіння у пам'ять про жертви Голодомору та жалобна акція "Запали свічку пам'яті" відбулися в Анкарі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.