Ліванський бізнесмен купив на аукціоні речі Гітлера на 600 тисяч євро

Ліванський підприємець придбав на аукціоні в Мюнхені речі, що належали Адольфу Гітлеру, на загальну суму 600 тисяч євро.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на DW.

Циліндр Адольфа Гітлера
Циліндр Адольфа Гітлера

Бізнесмен Абдалла Шатіла, який проживає в Швейцарії, повідомив, що має намір передати придбані предмети Ізраїлю. Ще до початку торгів він поінформував ізраїльську організацію "Керен ха-Єсод", що має намір купити якомога більше речей Гітлера і передати їх у якості пожертви.

За його словами, в цілому він придбав десять предметів, в тому числі циліндр, видання книги Mein Kampf, коробку для сигар, листи і друкарську машинку.

Шатіла також повідомив, що спочатку мав намір спалити ці речі, але потім подумав про важливість їх збереження заради пам'яті для майбутніх поколінь про існування Гітлера.

Представник "Керен ха-Єсод", що займається збором пожертвувань для Ізраїлю, 25 листопада підтвердила, що організація прийме ці предмети і вирішить питання про те, куди вони будуть передані.

Розпродаж предметів колишніх високопоставлених представників нацистського режиму, що пройшов в Німеччині минулого тижня, викликав критику з боку єврейських організацій.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.