Спецпроект

Викладач канадського університету назвав Голодомор "міфом". Студенти вимагають його звільнити

Українська студентська спілка Університету Альберти (Едмонтон, Канада) вимагає від керівництва закладу звільнити асистента підготовчого відділу Дугала Макдональда за "антиукраїнську мову ворожнечі та заперечення Голодомору"

Відповідна заява опублікована на сторінці УСС.

 
Дугал Макдональд
Dougal MacDonalD, facebook

Причиною обурення студентів-українців послугував допис викладача у Facebook, зроблений 27 листопада. Макдональд у пості критикує владу Канади (уряд Джастіна Трюдо) та провінції Альберта за вшанування пам'яті жертв Голодомору.

Сам Голодомор він називає брехнею та антирадянським міфом, який створили нацисти, а в роки Холодної війни підтримували ЦРУ та британська розвідка. Допис МакДональда був зроблений з налаштуваннями "лише для друзів", але його скріншоти додані у пост УСС.

 
Фрагмент посту Макдональда

Вимоги українців підтримав Студентський союз університету Альберти.

"Ми закликаємо доктора (тут неточність - насправді він не має докторського ступеня - ред.) Макдональда відкликати свої заяви або піти у відставку. На знак солідарності з Українською студентською спілкою (USS) ми також закликаємо університет Альберти засудити вислови доктора Макдональда" - йдеться у заяві на сайті організації.

Проти Макдональда виступила і Єврейська федерація Едмонтона.

"Безвідповідально і нечесно вважати, що Голодомору не було. Цей тип ревізіонізму небезпечний, і ми рішуче засуджуємо його.

Мільйони українців вмирали від голоду через смертельну політику Сталіна. Це факт. Ми солідарні з нашими друзями в українській громаді щодо цього абсурдного заперечення історії", - повідомляє сторінка організації.

На якій саме галузі знань спеціалізується Макдональд як викладач, невідомо. Відомостей про його наукову діяльність знайти в мережі не вдалося.

Судячи зі сторінки у Facebook, він є активістом Марксистсько-ленінської партії Канади та підтримує чинну владу Куби, Венесуели та Сирії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.