АНОНС: Презентація книги-спогадів військових священиків «Капелани. На службі Богу і Україні»

Напередодні Дня Збройних сил України у Києві відбудеться презентація нового видання Українського інституту національної пам’яті «Капелани. На службі Богу і Україні».

Про це йдеться у повідомленні Інституту.

 

Книга "Капелани. На службі Богу і Україні" містить спогади військових капеланів різних конфесій, які від початку війни на сході України здійснювали душпастирське служіння серед українських воїнів.

Свідчення були записані Українським інститутом національної пам'яті в межах проекту "Усна історія АТО".

У розповідях героїв книги йдеться про особливості капеланського служіння на фронті під час протидії російській агресії, а також окреслюються етапи інституційного становлення капеланства у війську.

Укладачі книги, співробітниці УІНП Тетяна Ковтунович і Тетяна Привалко.

Захід буде пізнавальним для всіх, хто цікавиться історією російсько-української війни.

У відкритті заходу візьмуть участь:

Предстоятель Православної церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній (запрошено);

Митрополит Іоан, Голова Синодального управління військового духовенства Православної церкви України;

Андрій Зелінський, герой книги, заступник Керівника Департаменту військового капеланства, священик Української греко-католицької церкви, який став першим військовим капеланом при штабі АТО;

Василь Хіміч, секретар Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України; старший військовий капелан Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів;

Аліна Шпак, Перший заступник Голови Українського інститут національної пам'яті;

Тетяна Ковтунович, укладачка збірника, координаторка усноісторичних проектів Українського інституту національної пам'яті.

В обговоренні та презентації видання візьмуть участь герої книги: Андрій Зелінський, капелан, Українська греко-католицька церква; Омелян Білик, капелан, Православна церква України; Михайло Бучак, капелан, Православна церква України; Олександр Вронський, капелан, Православна церква України; Володимир Гладковський, капелан, Православна церква України; Дмитро Каран, капелан, заступник Голови СУВД, Православна церква України; Олег Дядюсь (Ігумен Макарій), капелан, Православна церква України; Дмитро Поворотний, капелан, Православна церква України; Андрій Полухін, капелан, Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів; Максим Стрихар, капелан, Православна церква України;

Модератор: Тетяна Ковтунович.

Захід організовано: Українським інститутом національної пам'яті та Синодальним управлінням військового духовенства Православної церкви України.

Час: 5 грудня, четвер, 18:30

Місце: актова зала Київської православної богословської академії, вул. Трьохсвятительська, 8, територія Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Вхід вільний, але потрібна попередня реєстрація.

Подія на Фейсбуку за посиланням, тут можна прочитати уривки спогадів, що увійшли до книги.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.