У Любліні відкриють пам’ятник священномученику УГКЦ

У польському Любліні в четвер, 25 березня, відбудеться відкриття пам’ятника греко-католицькому священнику, пароху Майданека, отцю Омелянові Ковчу.

Про це повідомили у департаменті інформації УГКЦ.

 
Так виглядатиме майбутній пам'ятник
ФОТО: DZIENNIKWSCHODNI.PL

"Пам'ятник священномученику, пароху Майданека, отцю Омелянові Ковчу вирушив сьогодні до польського Любліна. 24 березня пам'ятник планується встановити, а вже наступного дня, 25 березня, відбудеться його відкриття", – йдеться в повідомленні.

Зауважується, що над втіленням пам'ятного знака видатному українському священнослужителю працювали скульптор Олександр Дяченко й архітекторка Марта Дяченко.

Як відзначають творці пам'ятника, ця скульптура – це узагальнена постать о. Омеляна Ковча, що поклав руки на великий куб. Священник наче зрісся із кубом, бажаючи його піднести над землею.

"Куб – надважка невблаганна форма, що, як доля та нестерпне терпіння, притискає, розчавлює людську волю і душу, але силою віри, силою духу цей тягар відривається від землі, даючи полегшення страждань і надію", – пояснюють вони.

В УГКЦ нагадали, що постанову про спорудження пам'ятника Омелянові Ковчу ухвалила міська влада Любліна у 2018 році, а 22 лютого 2019 року заклали перший камінь.

Омелян Ковч був українським греко-католицьким священником. У 2001 році визнаний блаженним священномучеником.

У часи Другої світової війни він рятував євреїв. 1943 року потрапив до концтабору Майданек; тут служив душпастирем для співв'язнів, сповідав їх, відправляв богослужіння.

Його називали "парохом Майданека". У листах своїм рідним просив, щоб не намагалися його звільнити. Помер у березні 1944 року, за декілька місяців до визволення концтабору.

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?