У Любліні відкриють пам’ятник священномученику УГКЦ

У польському Любліні в четвер, 25 березня, відбудеться відкриття пам’ятника греко-католицькому священнику, пароху Майданека, отцю Омелянові Ковчу.

Про це повідомили у департаменті інформації УГКЦ.

 
Так виглядатиме майбутній пам'ятник
ФОТО: DZIENNIKWSCHODNI.PL

"Пам'ятник священномученику, пароху Майданека, отцю Омелянові Ковчу вирушив сьогодні до польського Любліна. 24 березня пам'ятник планується встановити, а вже наступного дня, 25 березня, відбудеться його відкриття", – йдеться в повідомленні.

Зауважується, що над втіленням пам'ятного знака видатному українському священнослужителю працювали скульптор Олександр Дяченко й архітекторка Марта Дяченко.

Як відзначають творці пам'ятника, ця скульптура – це узагальнена постать о. Омеляна Ковча, що поклав руки на великий куб. Священник наче зрісся із кубом, бажаючи його піднести над землею.

"Куб – надважка невблаганна форма, що, як доля та нестерпне терпіння, притискає, розчавлює людську волю і душу, але силою віри, силою духу цей тягар відривається від землі, даючи полегшення страждань і надію", – пояснюють вони.

В УГКЦ нагадали, що постанову про спорудження пам'ятника Омелянові Ковчу ухвалила міська влада Любліна у 2018 році, а 22 лютого 2019 року заклали перший камінь.

Омелян Ковч був українським греко-католицьким священником. У 2001 році визнаний блаженним священномучеником.

У часи Другої світової війни він рятував євреїв. 1943 року потрапив до концтабору Майданек; тут служив душпастирем для співв'язнів, сповідав їх, відправляв богослужіння.

Його називали "парохом Майданека". У листах своїм рідним просив, щоб не намагалися його звільнити. Помер у березні 1944 року, за декілька місяців до визволення концтабору.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.