У Любліні відкриють пам’ятник священномученику УГКЦ

У польському Любліні в четвер, 25 березня, відбудеться відкриття пам’ятника греко-католицькому священнику, пароху Майданека, отцю Омелянові Ковчу.

Про це повідомили у департаменті інформації УГКЦ.

 
Так виглядатиме майбутній пам'ятник
ФОТО: DZIENNIKWSCHODNI.PL

"Пам'ятник священномученику, пароху Майданека, отцю Омелянові Ковчу вирушив сьогодні до польського Любліна. 24 березня пам'ятник планується встановити, а вже наступного дня, 25 березня, відбудеться його відкриття", – йдеться в повідомленні.

Зауважується, що над втіленням пам'ятного знака видатному українському священнослужителю працювали скульптор Олександр Дяченко й архітекторка Марта Дяченко.

Як відзначають творці пам'ятника, ця скульптура – це узагальнена постать о. Омеляна Ковча, що поклав руки на великий куб. Священник наче зрісся із кубом, бажаючи його піднести над землею.

"Куб – надважка невблаганна форма, що, як доля та нестерпне терпіння, притискає, розчавлює людську волю і душу, але силою віри, силою духу цей тягар відривається від землі, даючи полегшення страждань і надію", – пояснюють вони.

В УГКЦ нагадали, що постанову про спорудження пам'ятника Омелянові Ковчу ухвалила міська влада Любліна у 2018 році, а 22 лютого 2019 року заклали перший камінь.

Омелян Ковч був українським греко-католицьким священником. У 2001 році визнаний блаженним священномучеником.

У часи Другої світової війни він рятував євреїв. 1943 року потрапив до концтабору Майданек; тут служив душпастирем для співв'язнів, сповідав їх, відправляв богослужіння.

Його називали "парохом Майданека". У листах своїм рідним просив, щоб не намагалися його звільнити. Помер у березні 1944 року, за декілька місяців до визволення концтабору.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.