АНОНС: Презентація книжки путівних нотаток Юрія Лисянського

Видавництвово "Темпора" презентує книжку "Навколосвітня подорож на шлюпі "Нева" (1803-1806) першого українського навколосвітнього мореплавця.

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Це перевидання з оригіналу 1812 року, який зберігається в Ніжині, з альбомом карт та малюнків.

Модератор: Антон Санченко.

При підтримці Асоціації ветеранів військово-морських сил України

Час: 7 грудня, субота, 14:00

Місце: Національний військово-історичний музей (в Будинку офіцерів, вхід від гармати), вул. Грушевського 30/1, м. Київ

Довідково. Юрій Федорович Лисянський. Мореплавець, географ, океанограф.

Народився 14 (1 за ст. ст.) 1773 року в місті Ніжині. Під час першої кругосвітньої подорожі (1803-1806) був капітаном судна "Нева".

 

1827 року перебуваючи у Ніжині особисто подарував директору Ніжинського ліцею І. Орлаю повний комплект видання книги "Путешествие вокруг света на корабле "Нева" в 1803-1806 годах", яка зараз зберігається у Музеї рідкісної книги ім. Г.Васильківського Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.

Помер 26 лютого 1837 р. у Петербурзі і був похований на цвинтарі Олександро-Невської лаври. На його могилі, на зібрані морськими офіцерами кошти, був поставлений пам'ятник, ескіз якого намалював сам мореплавець.

На постаменті лежить залізний якір, там же викарбовано епітафію, складену ним самим: "Прохожий, не тужи о томъ, Кто кинул якорь здесь Он взял съ собою паруса, Под коими взлетитъ въ предълъ небесъ".

Ім'я Юрія Федоровича Лисянського носить острів на Гавайях, півострів на Алясці, протока, річка, гора на Сахаліні. В місті Ніжині встановлений пам'ятник Юрію Лисянському та є вулиця його імені.


Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.