У Німеччині виявили викрадені 40 років тому картини Брейгеля-старшого та ван Дейка

У Німеччині знайшли вкрадені 40 років тому картини Ганса Гольбейна — старшого, Яна Брейгеля — старшого, Франса Хальса, Яна Лівенса та Антоніса ван Дейка.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Spiegel Online.

Музей у замку Фріденштайн, місто Гота (Німеччина)
Музей у замку Фріденштайн, місто Гота (Німеччина)
Фото: Wikipedia / Peter Schmelzle

Як пише видання, у 1979 році невідомі вкрали з музею в замку Фріденштайн у місті Гота пʼять картин старих майстрів.

Обербургомістр міста Гота багато місяців вів секретні переговори з адвокатом з південної Німеччини, який займається "легалізацією" вкрадених предметів мистецтва. Адвокат повідомляв бургомістру, що представляє "спадкоємців", і за пʼять полотен зажадав €5,25 млн.

Тепер проти адвоката та його постачальника, лікаря зі Східної Фрізії, регіону на північному заході Німеччини, порушено кримінальну справу за підозрою у вимаганні та скупці краденого.

Розслідуванням займається кримінальна поліція Німеччини. Напередодні поліція вже провела обшуки в квартирах та офісах трьох підозрюваних і свідків, були виявлені докази, які тепер належить перевірити.

Зараз картини в лабораторії Фонду державних музеїв Берліна, там їх перевіряють на автентичність.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.