Спецпроект

АНОНС: Засідання програми Seminarium «Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації»

На тему «Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації» будуть говорити на черговому засіданні програми Seminarium у Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

На обговорення винесено такі теми:

- особливості виявлення фотодокументів епохи Голодомору, їх атрибуції, верифікації;

- колекції світлин Александра Вінерберґера, Марка Залізняка, Миколи Боканя та ін.: місця, умови зберігання, (не)коректні підтекстівки;

- "колгосп є зовсім невдячна організація": фотограф Марко Залізняк та його світлини і спогади про епоху Голодомору;

- оприлюднення документальних фотографій Голодомору закордоном у 1930-х рр.: хто, як і де публікував;

- (не)навмисні фальшування фотодокументів епохи Голодомору: приклади, причини поширення помилково атрибутованих фотографій.


Партнери:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет; Національний університет "Києво-Могилянська академія", кафедра історії; Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра історії; Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Навчально-науковий інститут історії та права; Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра політичних наук; Національний музей історії України.


Час: 10 грудня, вівторок, 15:00.


Місце: вул. Михайла Грушевського, 4, Конференц-зала, ауд. 615 (6-й поверх).


Вхід вільний

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.