Спецпроект

АНОНС: Засідання програми Seminarium «Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації»

На тему «Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації» будуть говорити на черговому засіданні програми Seminarium у Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

На обговорення винесено такі теми:

- особливості виявлення фотодокументів епохи Голодомору, їх атрибуції, верифікації;

- колекції світлин Александра Вінерберґера, Марка Залізняка, Миколи Боканя та ін.: місця, умови зберігання, (не)коректні підтекстівки;

- "колгосп є зовсім невдячна організація": фотограф Марко Залізняк та його світлини і спогади про епоху Голодомору;

- оприлюднення документальних фотографій Голодомору закордоном у 1930-х рр.: хто, як і де публікував;

- (не)навмисні фальшування фотодокументів епохи Голодомору: приклади, причини поширення помилково атрибутованих фотографій.


Партнери:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет; Національний університет "Києво-Могилянська академія", кафедра історії; Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра історії; Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Навчально-науковий інститут історії та права; Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра політичних наук; Національний музей історії України.


Час: 10 грудня, вівторок, 15:00.


Місце: вул. Михайла Грушевського, 4, Конференц-зала, ауд. 615 (6-й поверх).


Вхід вільний

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.