У Києві вулицю Маршала Гречка перейменували на честь гетьмана Івана Виговського

Також нові назви отримали вулиці Подвойського та Івана Шевцова у Шевченківському районі, та вулиця Горького у Деснянському.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення підтримали 65 з 84 депутатів.

Вулиця Марша Гречка
Вулиця Марша Гречка

Також вчора депутати перейменували дві вулиці у Шевченківському районі: вулицю Івана Шевцова – на Василя Макуха, учасника УПА та дисидента, що здійснив акт самоспалення на Хрещатику у 1968 році (66 депутатів підтримали).

Вулицю Подвойського – на Юрія Глушка, українського громадського і політичного діяча, одного з організаторів українського національно-культурного й громадського життя на Зеленому Клині (63 депутати проголосували "за").

Перейменовано також вулицю Горького у Деснянському районі – на вулицю Тодося Осьмачки, українського письменника, поета, перекладача (64 голоси "за").


Довідково. Андрій Гречко відомий не лише кар'єрою в радянській армії (і маршалом став уже в 1955). Керував придушенням антирадянського Берлінського повстання в 1953, був міністром оборони СРСР і членом ЦК КПРС.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.