Маніфест засновника сучасних Олімпійських ігор продали за майже $9 млн

Оригінальний олімпійський маніфест, що описує основи сучасних ігор, побив світовий рекорд найдорожчого спортивного памʼятного предмета, проданого на аукціоні.

Його оцінили в 8,8 млн доларів, пише The Бабель із посиланням на The Guardian.

 
ФОТО: Sotheby's

Експерти очікували, що товар буде проданий за суму до $1 млн, але троє міжнародних покупців влаштували справжнє протистояння і протягом 12 хвилин торгувалися за лот.

Олімпійський маніфест, написаний засновником Міжнародного олімпійського комітету Пʼєром де Кубертеном у 1892 році, захищав відродження давньогрецьких ігор і передував дебюту змагання через чотири роки в Афінах.

"Сьогоднішній рекордний результат є підтвердженням поглядів Пʼєра де Кубертена понад століття тому і поваги, з якою досі проводяться Олімпійські ігри. Це моя найвища ціна на трибуні за більш ніж три десятиліття на Sothebyʼs", — заявив старший спеціаліст аукціону Sothebyʼs Селбі Кіффер.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.