У Києві зареєстрували петицію про перейменування вулиці Пушкінської на Асфальтовану

Громадський активіст Олександр Аронець зареєстрував на сайті Київради петицію із закликом перейменувати вулицю Пушкінську в Києві на вулицю Асфальтовану.

Про це повідомляє "Новинарня" із посиланням на міський сайт петицій.

 

"З метою об'єднання суспільства, заради подолання відмінностей, щоб бути єдиною країною кожного дня пропоную перейменувати вулицю Пушкінську в Києві на вулицю Асфальтовану. Метро "Льва Толстого" пропонується перейменувати на метро "Освітлене". Вулицю Московську – на Неважлива", – зазначено в тексті петиції №9310.

"Немає різниці, тому такі назви топонімів мають нас об'єднати", – зазначив Аронець.

На своїй сторінці у фейсбуці Олександр Аронець підтвердив, що виступив із такими ініціативами про перейменування після новорічного виступу президента Володимира Зеленського.

Глава держави закликав українців шанувати різноманіття і сприймати без ворожнечі співвітчизників, які мають інші погляди.
За словами президента, "ми всі уявляємо країну однаково: де немає війни. Де неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована. Де немає різниці біля якого пам'ятника ти чекаєш дівчину, в яку закоханий".

Звернення Зеленського викликало жваву дискусію в соцмережах. Багатьма воно було потрактоване як відмова від національної ідентифікації в стилі "какая разница".

Щоб петицію розглянула столична рада, вона має набрати 10 тисяч підписів. За перші кілька годин гротескна петиція Аронця має 64 підписи.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.