У Венеції евакуювали понад 3,5 тисячі осіб через бомбу часів Другої світової

У Венеції в неділю, 2 лютого, проходила операція зі знешкодження бомби часів Другої світової війни, через що довелося евакуювати понад 3,5 тисячі людей.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на DW.

 

"Через операцію зі знешкодження бомби на материковій частині Венеції були евакуйовані понад 3500 місцевих жителів і зупинено рух транспорту", - йдеться в повідомленні.

Бомба вагою 220 кг була виявлена в материковій частині міста. На час операції з її вилучення було зупинено рух усіх видів транспорту в районі виявлення. Це створило труднощі для туристів, які прагнули потрапити на острівну частину міста.Приблизно о 12.30 за місцевим часом дороги були знову відкриті.

Влада повідомила, що бомба успішно вилучена та найближчим часом буде знешкоджена у відкритому морі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.