Монумент "Батьківщина-Мати" в Києві не знесуть, але демонтаж герба СРСР з нього передбачено законом. ВІДЕО

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович закликав не звертати уваги на чутки про можливе знесення монумента "Батьківщина-Мати" в Києві.

Як пояснив Дробович в ефірі ObozTV, прибрати радянський герб зі щита не тільки можливо, але і має бути зроблено за законом про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів, інформує Цензор.НЕТ.

 
ФОТО: УНІАН

"Це цілком можливо, і з технічної точки зору також. Це низка процедур, технічних і юридичних, які потрібно виконати. Тут треба менше хайпу. Просто спокійно зробити справу", – зазначив він.

Дробович закликав не звертати уваги на чутки про можливе знесення монумента. Він наголосив, що демонтувати саму "Батьківщину-Мати" ніхто не збирається.

"По-перше, це 300 тонн! По-друге, це дуже складна і знакова для України архітектурна скульптура", – пояснив Голова УІНП.

На запитання, скільки часу знадобиться, щоб прибрати зі статуї комуністичні символи, він відповів: "Я би дуже хотів, щоб до закінчення моєї каденції все це було цивілізованим способом (зроблено. – ред.)".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.