У Софійському соборі відкривають монументальні композиції олійного живопису XVIII-ХІХ ст. ФОТО

У Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська» проходять реставраційні роботи, де майстри відкривають монументальні композиції олійного живопису ХVІІІ–ХІХ ст., що знаходяться на склепіннях центральної нави собору.

Про це повідомляється на сайті Національного заповідника "Софія Київська", передає видання "День".

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

"Ці несправедливо забуті живописні композиції варті уваги: і як частина історії стінописного оформлення Софії Київської, і як пам'ятки українського образотворчого мистецтва. Вони суттєво доповнюють дані про стінописну програму собору ХVІІІ ст.", - йдеться у повідомленні.

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

У 1956 році цей живопис було закрито суцільними шарами фарби нейтрального тону і про нього забули. Замалювали, бо він не має відношення до первісного стінописного оформлення собору, відрізняється від фресок ХІ ст. за стилем та за технікою виконання.

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

Цей живопис було виконано на новому ґрунті в місцях втрат фресок на великих площах. Вони були неправильно атрибутовані радянськими реставраторами, отримали неправильні назви.

Науковці Заповідника дослідили, реконструювали та опублікували "прихований живопис" Софії Київської задовго до його розкриття.

 
Фото: Національного заповідника "Софія Київська"

Ці зображення, що повертаються нині з забуття, суттєво доповнюють картину стінописного ансамблю Софії Київської ХVІІІ ст.: незважаючи на пізніші поновлення, вони зберігають сюжети композицій, виконаних на початку ХVІІІ ст.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.